Постанова президії вищого арбітражного суду рф від 16.01.2007 № 12547/06

Президія Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації у складі:

головуючого - Голови Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації Іванова А.А .;

членів Президії: Андрєєвої Т.К., Валявіной Є.Ю., Витрянского В.В., Вишняк Н.Г., Горячевою Ю.Ю., Іваннікова Н.П., Ісайчева В.Н., Козлової А.С. , Козлової О.А., Першутова А.Г., Сарбаш СВ., Суховой Г.І. ;

розглянув заяву Міністерства оборони Російської Федерації про перегляд в порядку нагляду ухвали Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 24.08.2006 про припинення провадження у справі №8519 / 06.

У засіданні взяли участь представники:

від заявника - Міністерства оборони Російської Федерації -Павлов О.Б., Прокопчук В.Д., Суслов О.І.- від Міністерства фінансів Російської Федерації - Яніна Н.Г.

Заслухавши та обговоривши доповідь судді Андрєєвої Т.К., а також пояснення представників беруть участь у справі, Президія встановив наступне.

Міністерство оборони Російської Федерації звернулося до Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації із заявою про визнання нечинними листів Міністерства фінансів Російської Федерації від 05.08.2004 № 01-02-01 / 03-1625 та від 03.03.2006 № 03-06-01-02 / 09 .

Ухвалою Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 24.08.2006 провадження у справі № 8519/06 припинено з посиланням на те, що жоден федеральний закон не містить спеціальної норми, в силу якої справи про оскарження нормативних правових актів Міністерства фінансів Російської Федерації були б віднесені до компетенції арбітражних судів.

У заяві, поданій до Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, про перегляд у порядку нагляду названого визначення Міністерство оборони Російської Федерації просить його скасувати і передати справу для розгляду по суті в першу інстанцію Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації.

Заявник вважає, що дане визначення порушує однаковість у тлумаченні та застосуванні арбітражними судами норм процесуального права.

У відгуку на заяву Міністерство фінансів Російської Федерації просить залишити судовий акт без зміни як відповідає чинному законодавству.

Перевіривши обгрунтованість доводів, що містяться в заяві, відкликання на нього і виступах присутніх у засіданні представників беруть участь у справі, Президія вважає, що оспорюване визначення підлягає залишенню без зміни з таких підстав.

Згідно зі статтею 4 Податкового кодексу Російської Федерації федеральні органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати функції з контролю і нагляду у сфері податків і зборів, не мають права видавати нормативні правові акти з питань податків і зборів. Повноваженнями щодо їх виданню наділені федеральні органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері податків і зборів та у сфері митної справи.

Таким органом є Міністерство фінансів Російської Федерації, якому відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 09.03.2004 № 314 «Про систему і структуру федеральних органів виконавчої влади» передано функції Міністерства Російської Федерації по податках і зборах по прийняттю нормативних правових актів у сфері податків і зборів та ведення роз`яснювальної роботи по законодавству про податки і збори, що передбачено і пунктом 1 статті 4, пункту 1 статті 342 Податкового кодексу Російської Федерації.

Порядок судового оскарження нормативних правових актів у сфері податків і зборів визначено в статтях 137 і 138 Податкового кодексу Російської Федерації. Згідно з положеннями цих статей організації та індивідуальні підприємці оскаржать такі акти шляхом подачі заяви до арбітражного суду відповідно до арбітражним процесуальним законодавством. Судове оскарження актів фізичними особами, які не є індивідуальними підприємцями, проводиться шляхом подачі заяви до суду загальної юрисдикції.

Тим самим законодавець розмежував компетенцію судів загальної юрисдикції та арбітражних судів в сфері вирішення податкових спорів, в тому числі пов`язаних з оскарженням нормативних правових актів у цій сфері, виходячи з суб`єктного складу осіб, які звертаються до суду з такими вимогами.

Тлумачення використовуваного в статтях 137 і 138 Податкового кодексу Російської Федерації поняття «податковий орган» в тому сенсі, який йому надається в пункті 2 статті 4 та в статті 30 Кодексу, означало б, що в результаті реформування системи і структури федеральних органів виконавчої влади організації і індивідуальні підприємці виявилися позбавленими права звернутися з відповідною заявою до арбітражного суду як орган правосуддя в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, а арбітражні суди - своїх полномоч й по здійсненню судової перевірки нормативних правових актів з питань оподаткування та зборів, які зачіпають права і законні інтереси заявника в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності.

Отже, в силу положень частини 1 статті 27, пункту 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації у взаємозв`язку з пунктом 1 статті 4, статтями 137, 138 Податкового кодексу Російської Федерації справи про оскарження нормативних правових актів Міністерства фінансів Російської Федерації з питань, пов`язаних з оподаткуванням та зборами, підвідомчі арбітражним судам. Така позиція, що має значення і для справжнього справи, сформульована в постанові Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 19.09.2006 № 13322/04.

Разом з тим Президія не знаходить підстав для скасування ухвали Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 24.08.2006, виходячи з наступного.

Під нормативно-правовим актом розуміється письмовий офіційний документ, прийнятий (виданий) в певній формі правотворческим органом в межах його компетенції і спрямований на встановлення, зміну або скасування правових норм, під правовою нормою - загальнообов`язкове державне припис постійного або тимчасового характеру, розраховане на багаторазове застосування.

Наведене визначення нормативного правового акта і правової норми міститься в постанові Державної Думи від 11.11.1996 № 781-II ГД «Про звернення до Конституційного Суду Російської Федерації» і рекомендується для використання при підготовці нормативно-правових актів Міністерством юстиції Російської Федерації (наказ від 14.07.1999 № 217), яка уповноважена Урядом Російської Федерації давати роз`яснення щодо застосування затверджених ним Правил підготовки нормативних правових актів федеральних органів виконавчої влади та їх осударственного реєстрації.

Крім того, згідно з пунктом 2 Правил підготовки нормативних правових актів федеральних органів виконавчої влади та їх державної реєстрації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1997 № 1009, видання нормативних правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Як випливає зі змісту оскаржуваних листів Міністерства фінансів Російської Федерації від 05.08.2004 № 01-02-01 / 03-1625 та від 03.03.2006 № 03-06-01-02 / 09, в них міститься позиція щодо сплати податку на майно організацій і транспортного податку організаціями, підвідомчими Міністерству оборони Російської Федерації. Обов`язкові для невизначеного кола осіб правила поведінки дані листи не встановлюють.

У зв`язку з цим названі листи не відповідають перерахованим критеріям нормативного правового акта, а тому не можуть мати юридичного значення і породжувати правові наслідки для невизначеного кола осіб.

Отже, що містяться в оспорюваних листах Міністерства фінансів Російської Федерації положення не можуть розглядатися в якості встановлюють обов`язкові для податкових органів правила поведінки, що підлягають неодноразового застосування при здійсненні ними функцій податкового контролю. Дотримання цих правил податкові органи не вправі вимагати і від платників податків (податкових агентів).

Арбітражні суди, які розглядають що виникають у сфері податків і зборів суперечки, також не зв`язані положеннями зазначених листів, оскільки відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації подібні листи не входять в коло нормативних правових актів, що застосовуються при розгляді справ.

Так, в постанові Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 21.11.2006 № 7290/06 сформульована позиція щодо тлумачення і застосування статті 374 Податкового кодексу Російської Федерації, відмінна від позиції, викладеної в оспорюваних листах Міністерства фінансів Російської Федерації. Таким чином, в силу статті 4 Податкового кодексу Російської Федерації оспорювані листи не повинні спричиняти правових наслідків, оскільки не відповідають критеріям, що дозволяє визнати їх як нормативних правових актів.

За таких обставин заява Міністерства оборони Російської Федерації про визнання нечинними листів Міністерства фінансів Російської Федерації від 05.08.2004 № 01-02-01 / 03-1625 та від 03.03.2006 № 03-06-01-02 / 09 не підлягає розгляду у Вищому арбітражному Суді Російської Федерації, до підсудності якого віднесено розгляд справ про оскарження нормативних правових актів федеральних органів виконавчої влади.

З огляду на викладене та керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 305, статтею 306 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації, Президія Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації

постановив:

ухвалу Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 24.08.2006 про припинення провадження у справі № 8519/06 залишити без зміни.

Заява Міністерства оборони Російської Федерації залишити без задоволення.

головуючий

А. А. Іванов


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Cхоже
Постанова від 24 травня 2011 р №413 про особливості проведення державного технічного огляду автомототранспортних засобів і причепів до них, зареєстрованих у державній інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справПостанова від 24 травня 2011 р №413 про особливості проведення державного технічного огляду автомототранспортних засобів і причепів до них, зареєстрованих у державній інспекції безпеки дорожнього руху міністерства внутрішніх справ
Лист фнс росії від 14.09.2007 р № шс-6-18 / 716 @Лист фнс росії від 14.09.2007 р № шс-6-18 / 716 @
Постанова уряду російської федерації про спеціальних світлових і звукових сигналах (№ 737 від 01.12.2006, редакція від 15.07.2008)Постанова уряду російської федерації про спеціальних світлових і звукових сигналах (№ 737 від 01.12.2006, редакція від 15.07.2008)
Про визначення електронного майданчика в рамках централізації закупівельПро визначення електронного майданчика в рамках централізації закупівель
Декларація про доходи громадянина та майно, що належить йому на праві власностіДекларація про доходи громадянина та майно, що належить йому на праві власності
Лист мінфіну від 07.08.2007г. № 03-02-07 / 2-138Лист мінфіну від 07.08.2007г. № 03-02-07 / 2-138
Декларація енвд (кнд 1152016)Декларація енвд (кнд 1152016)
Про закупівлю послуг із зовнішнього забезпечення якості досліджень у єдиного постачальникаПро закупівлю послуг із зовнішнього забезпечення якості досліджень у єдиного постачальника
Про закупівлю у єдиного постачальника (підрядника, виконавця) товарів (робіт, послуг) внаслідок непереборної сили, необхідності термінового медичного втручанняПро закупівлю у єдиного постачальника (підрядника, виконавця) товарів (робіт, послуг) внаслідок непереборної сили, необхідності термінового медичного втручання
Лист мінфіну рф від 27 жовтня 2010 р n 03-03-05 / 235Лист мінфіну рф від 27 жовтня 2010 р n 03-03-05 / 235